На телеканалі «РАДА» Кашпаров В.О. Наслідки Чорнобильської катастрофи 33 роки потому.


 

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Завершення міжнародного науково-дослідного проекту «COMET»

 

У 2017 році завершується міжнародний науково-дослідний проект 7-ї Рамкової програми Європейської Комісії (РП7 ЄС) «COMET» (Координація та впровадження пан-європейського інструменту для радіоекології). Двадцять провідних у світі в області радіоекології наукових установ-партнерів з Бельгії, Фінляндії, Норвегії, Франції, Англії, Іспанії, Швеції, Німеччини, Польщі, Японії, Австралії, США та України, серед яких є НУБіП України, присвятили чотири роки виконанню інноваційних досліджень в області радіоекології і отримали вагомі результати у рамках цього проекту.

 

Співробітники Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології (УкрНДІСГР), що є безпосередніми виконавцями проекту «COMET» з боку НУБіП України, доктор біологічних наук, професор Валерій Кашпаров, кандидат біологічних наук Святослав Левчук, кандидат технічних наук Валентин Процак, кандидат біологічних наук Валерія Морозова і кандидат сільськогосподарських наук Дмитрій Голяка, прийняли участь у заключній зустрічі проекту, що відбулася наприкінці квітня 2017 р. в одному з наймальовничіших міст Європи – м. Брюгге (Бельгія).

 

 


Науковцями УкрНДІСГР НУБіП України вперше визначена динаміка параметрів кореневого надходження радіоцезію в рослинність на торф'яно-болотних ґрунтах України з аномально високими коефіцієнтами переходу, а також надходження довгоживучих радіонуклідів (99Tc, 238-240Pu, 241Am) у сільськогосподарські культури для різних типів ґрунтів. В рамках проекту було проведено комплекс робіт по вивченню потоків радіонуклідів у лісових екосистемах після Чорнобильської аварії. Результати цих досліджень були представлені професором Валерієм Кашпаровим у рамках пленарної доповіді на заключній зустрічі проекту «COMET».


Одним із вагомих кроків нашого університету з виконання міжнародного проекту Європейської комісії «COMET», було проведення на базі НУБіП України у 2016 р. міжнародного семінару «Польовий курс з вивчення наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для навколишнього середовища», в якому взяли участь 29 студентів і аспіранти з 10 країн світу, а програма курсу була наповнена лекціями провідних науковців-радіологів Європи і лабораторними заняттями.

 

Крім того, у рамках міжнародного проекту «COMET» науковцями УкрНДІСГР проведено дослідження радіобіологічних ефектів хронічного іонізуючого опромінення референтних видів рослин у зонах радіоактивного забруднення ЧАЕС. Результати власних досліджень УкрНДІСГР НУБіП України представлено у рамках стендової доповіді на заключній зустрічі проекту «COMET».

 

Наукові проблеми по захисту людини і навколишнього середовища призводять до підвищення обізнаності по основоположним питанням, які стосуються ризику поширення природних і антропогенних радіонуклідів у біосфері і пов'язані з ядерними викидами, утилізацією ядерних відходів та ліквідацією наслідків аварійного забруднення. Питання про перерозподіл радіонуклідів у навколишньому середовищі є особливо важливим.

 

До недавнього часу, лісова екосистема не представляла великого інтересу з точки зору впливу на опромінення людини в класичній оцінці (при надходженні радіонуклідів по харчовому ланцюгу), оскільки лісові продукти (м'ясо диких тварин, гриби, ягоди) розглядалися як незначна частина раціону людини. Після аварії на Чорнобильській АЕС та АЕС Фукусима-1, значення радіоактивного забруднення лісів, як вагомого джерела опромінення, було визнано і кілька останніх досліджень чітко показали стійкий високий рівень забруднення лісових продуктів або накопичення радіонуклідів в деревині. Лісові екосистеми істотно відрізнятися від сільськогосподарських екосистем біогеохімією радіонуклідів та шляхами опромінення. На протязі десятиліть або навіть довше, очікується, що довгоживучі радіонукліди будуть включені в кругообіг природних елементів. Особливо  це стосується таких елементів, як стронцій і цезій, які мають природні стабільні ізотопи,що вже присутні в екосистемах та хімічні аналоги (Са і К, відповідно).

 

Всесвітньо відомий науковий центр Європи Інститут радіаційного захисту і ядерної безпеки Франції (IRSN[1], http://www.irsn.fr/EN/Pages/home.aspx) уклав угоду з нашим університетом на проведення протягом двох років (з  1 жовтня 2015 по 30 вересня 2017) експериментальних робіт для «Вивчення біогеохімічного кругообігу 137Cs в забруднених деревостанах» після Чорнобильської катастрофи.

 

Ця угода має зосередитись на визначенні основних потоків 137Cs в лісових біогеоценозах.

Спільних дослідження українських та французьких вчених проходили 16-20 листопада на експериментальному майданчику Повчанського лісництва Лугинського району Житомирської області.

 

Після відбору проб спільні роботи були продовжені в лабораторіях НУБіП України 21-27 листопада.

_________________________

[1] IRSN налічує близько 1748 осіб, у тому числі багатьох фахівців, інженерів, дослідників, лікарів, агрономів, ветеринарів і техніків в якості експертів в галузі ядерної безпеки, радіаційного захисту та контролю ядерних матеріалів. Бюджет IRSN в 2014 році був 291 мільйонів €.


 

 

 

В рамках дня благоустрою території співробітники Українського науково-дослідного інституту НУБіП України сільськогосподарської радіології  відремонтували аварійні сходинки корпусу інституту. Раніше була замінена зруйнована плитка в фойє першого поверху і відремонтовані сходи.

 

З 4 по 7 червня 2014 року на базі Національного комплексу «Експоцентр України» (м. Київ, пр-т. Академіка Глушкова, 1) проходила ХХVІ Міжнародна агропромислова спеціалізована виставка «Агро-2014». Активну участь у ній взяв УкрНДІСГР НУБіП України.

 

 

25 липня 2013 пройшла зустріч директора УЛЯБ  НУБіП України С.Д. Мельничука, персоналу УкрНДІСГР НУБіП України з делегацією з міста Фукусіма, яка складалася з адміністративного персоналу мерії та мешканців міста Фукусіма (всього 40 осіб). Метою візиту делегації було вивчення українського досвіду контролю радіологічної безпеки та якості продуктів харчування і сільськогосподарської продукції.

20 червня 2013 року згідно наказу Ректора Національного Університету Біоресурсів і Природокористування України від 20.05.2013 року була проведена перевірка стану виконання науково-дослідних робіт Українського НДІ  сільськогосподарської радіології НУБіП України, що фінансуються за рахунок Державного бюджету, виконуються за контрактами з окремими міністерствами, установами, господарствами.

Результати перевірки були обговорені на засіданні проблемної вченої ради НДІ.

У І півріччі 2013 року програма досліджень за бюджетними темами виконана у повному обсязі.

 

 

The Interim Meeting of Working Group 1 (Remediation strategies and decision aiding techniques) of the IAEA’s MODARIA (Modelling and Data for Radiological Impact Assessments) was held at 3–7 June 2013 at the premises of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine and of its structural division, Ukrainian Institute of Agricultural Radiology.

 

 

 

 

30-31 січня ц.р. на запрошення Голови групи вивчення оптимізації державного регулювання в галузі атомної енергетики Японської організації ядерної безпеки В.Мізуматі перебували в Японії Директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України Герой України О.О.Ключников, Директор науково-дослідного інституту сільгоспрадіології Національного університету біоресурсів і природокористування професор В.О.Кашпаров, Директор Департаменту ядерної та радіаційної безпеки Інституту проблем безпеки атомних електростанцій В.О. Краснов.

Під час візиту, українські фахівці взяли участь у симпозіумі «Стратегія ліквідації аварії на АЕС «Фукусіма-1» - використання досвіду Чорнобиля 1986р.», провели прес-конференцію для представників ЗМІ Японії, а також зустрілися з членами парламентської комісії з розслідування та з’ясування причин ядерної аварії на АЕС «Фукусіма-1».

Зокрема, у ході симпозіуму 30 січня ц.р., українські експерти з питань подолання та мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС виступили з доповідями перед представниками енергетичних компаній-операторів АЕС Японії, науково-технічними спеціалістами в галузі ядерної безпеки, членами урядових та неурядових організацій і комісій, які опікуються питаннями післяаварійних робіт на АЕС «Фукусіма-1» та відновлення територій, забруднених радіаційними речовинами внаслідок аварії на атомній станції, а також журналістами провідних мас-медіа Японії.

31 січня 2012р. відбулася тригодинна прес-конференція українських вчених для представників понад 10 найвпливовіших ЗМІ Японії, під час якої журналісти порушували найбільш хвилюючі японців питання щодо наслідків найбільшої техногенної катастрофи, що відбулася у нашій країні 25 років тому, впливу радіації на постраждалих людей та засобів їх лікування, політики держави стосовно евакуйованого населення та ліквідаторів аварії, заходів, які вживалися для подолання та мінімізації наслідків аварії, а також стосовно уроків, які може винести Японія з унікального українського досвіду.

Того ж дня Посольством України в Японії було організовано зустріч української делегації з членами спеціальної незалежної парламентської комісії з розслідування та з’ясування причин ядерної аварії на АЕС «Фукусіма-1» на чолі з її головою, колишнім очільником Ради з науки та технологій Японії К.Курокавою. Під час зустрічі українські фахівці відповіли на чисельні питання представників комісії, відповідно до їх повноважень і завдань. Заступник голови комісії, колишній Посол Японії в ООН К.Осіма зазначив, що наразі опрацьовується питання щодо направлення відповідної делегації з членів парламентської комісії до України стосовно вивчення українського досвіду на місці подій.

http://www.mfa.gov.ua/japan/ua/news/detail/75447.htm

УкрНДІСГР провів більше 10 зустрічей і консультацій в 2011 році з японськими фахівцями з Міністерства сільського господарства та екології, парламентських делегацій з проблем після аварії на АЕС Фукусіма в березні 2011.

УкрНДІСГР НУБіП України також був представлений на симпозіумі та семінарі МНТЦ/УНТЦ «Досвід і технологія Росії, України та інших країн СНД щодо реабілітації та відновлення довкілля», що проходили 3-4 лютого 2012 року в Японії за участю Міністра довкілля, Міністра відновлення та запобігання ядерним аваріям, Державного міністра політики та адміністрування ядерної енергетики, пана Г.Хосоно, інших високих посадовців, вчених і представників міжнародних організацій і громадськості Японії. Завідуючий лабораторією УкрНДІСГР В.І.Йощенко представив розгорнуту доповідь на симпозіумі в Токіо 3 лютого, та виступив з короткою доповіддю на семінарі в Фукусімі 4 лютого.

http://www.stcu.int/news/index.php?id=362

 

10.04.2011 Інтерв'ю директора УкрНДІСГР на першому національному каналі:

-Чи справді в українських продуктах може бути радіація? І які саме харчі можуть бути небезпечними для українців? Про це ми запитаємо в директора Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України Валерія Кашпарова. Ми запросили його в студію.

Андрій Сміян:

- Пане Валерію, міжнародна організація захисників природи Грінпіс, перевіривши нещодавно українскьі продукти, знайшла в деяких з них залишки чорнобильської радіації. Для багатьох це стало несподіванкою. Чи проводив ваш інститут власні дослідження, і чи знаходить радіацію. І чому ми про це не знаємо?

Валерій Кашпаров:

- Ну, по-перше, перед тим, як заявити офіційно, що Грінпіс знайшов забруднення продуктів харчування в Україну, сільськогосподарської продукції, молока, грибів, вони консультувалися в нас. Ми проводили звірку, вимір цих зразків, дані були достовірні. Про те, що продукція на Україну радіоактивна, загалом містить радіонукліди, відомо давно, всім. І питання не в тому, є радіонукліди чи ні. Вони є скрізь, у будь-якій точці земної кулі. Головне питання в тому, наскільки їх кількість відповідає гігієнічним нормативам, прийнятим в нашій країні. У нашій країні прийнято дуже жорсткі гігієнічні нормативи, які нижчі, ніж європейські. На молоко це 100 беккерелів на літр.

Андрій Сміян:

- В Україні 100, а в Європі скільки?

Валерій Кашпаров:

- У Європі 300. На решту продуктів харчування в Європі 600. На хліб, наприклад в Україні 20 по цезію, по стронцію - 5. Тобто набагато менше. Те ж саме в Росії та Білорусі. Найбільш жорсткі нормативи щодо вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді. Останні норми такі затверджувалися в 2006-му році і називаються ДР-2006 .

Андрій Сміян:

- Ну про норми ми ще поговоримо. Зрештою знайшли вони таки радіацію, перевищила норму?

Валерій Кашпаров:

- Звичайно, це відомо. Наприклад на Рівненщині є близько 10-20-ти населених пунктів, де протягом 25 років вміст цезію в молоці перевищує норму в 10-15 разів. Вони п'ють молоко, в якому 1000 беккерелів. Дуже брудні гриби зустрічаються на забрудненій території. Найвищий рівень забруднення в грибах, потім йдуть м'ясо тварин, потім лісові ягоди, журавлина і чорниця, і потім молоко. Вся інша сільськогосподарська продукція, картопля, овочі, практично на всій території Україні чиста .

Андрій Сміян:

- Як бути впевненим, що в магазині ти не купиш заражені продукти? Є якийсь контроль в магазинах? Чи якоїсь організації, яка контролює продукти, які постачаються в магазини?

Валерій Кашпаров:

- З початку 90-х років в сільськогосподарському секторі, в колгоспах не проводилася продукція, забруднена вище допустимих норм. І купити таку продукцію в магазинах і на організованих ринках неможливо.

Андрій Сміян:

- Цей контроль проводиться і зараз?

Валерій Кашпаров:

- Постійно ведеться. І міське населення в цьому плані повністю захищене. Не захищене сільське населення, яке виробляє цю брудну продукцію і саме споживає її. Цю продукцію п'ють діти, п'ють дорослі, радіонукліди надходять в організм і опромінюють зсередини організм. Це так зване внутрішнє опромінення, яке призводить до доз опромінення, які перевищують допустимі. Допустимі в нашій країні - це один мілізіверт. Я можу сказати, що ця доза дорівнює дозі, яку ви отримуєте, кожна людина в Україні отримує в середньому при діагностиці медичної, роблячи флюрографії, роблячи рентгенівські обстеження. Ця доза в 5 разів менше середньої природного дози, яку ми отримуємо, незалежно від Чорнобиля. За рахунок того, що світить сонце, за рахунок того, що радіонукліди в землі завжди є, були і будуть. І ця доза близько 5 мілізіверт, вона в 5 разів більше.

Андрій Сміян:

- Два роки тому Україна відмовилась від регулярної перевірки харчів? Що це булла за перевірка і чи не варто її поновити?

Валерій Кашпаров:

- Справа в тому, що це не дуже правильно висловився Грінпіс. Щоб визначити, наскільки небезпечно опромінення людей і чи перевищується ліміт дози в один мілізіверт, держава щорічно з 91-го року проводила дозиметричну паспортизацію. Так ось останні два роки на це не виділяли коштів. Так само, як за останні два роки не виділялося коштів на проведення заходів, які б дозволили отримати чисті продукти харчування в цих селах. Тому що в принципі можна отримувати чисте молоко.

Андрій Сміян:

- Як позбавитись цієї радіації?

Валерій Кашпаров:

- У грунті позбутися радіації неможливо. Єдиний спосіб - це взяти цей грунт в бочки і відвезти. Але це нереально, це неможливо зробити. Зараз японці у нас консультуються, чи можна дезактивувати за допомогою рослин, щоб вони збирали цю радіацію. Але це не можна зробити, це неможливо. Можна, тобто розроблені методи, які дозволяють зменшувати перехід цезію радіоактивного із грунту в траву. І, відповідно, в корм корів, в молоко і м'ясо. Це стандартний хімічний метод. Досить вносити в грунт мінеральні добрива, органічні добрива, проводити вапнування кислого грунту. І можна зменшити вміст цезію в траві в 2-3 рази.

Андрій Сміян:

- Якщо постіной вживати такі заражені продукти, в яких нехай невелика, але є доза цезію, що буде з організмом, які насідки можуть бути, до яких хвороб це може призвести?

Валерій Кашпаров:

- Зараз дозові навантаження на рівні 2 мілізіверт. При таких дозових завантаженнях можуть бути тільки імовірнісні ефекти: або ймовірність онкологічних захворювань, що може проявитися, або важкі спадкові ефекти, які можуть проявитися в наступних поколіннях. Тепер щодо ймовірності раку. Справа в тому, що ймовірність раку при тих дозах, які ви можете отримати, якщо ви п'єте це брудне молоко, вона непорівнянно мала порівняно зі спонтанним раком. Тобто якщо немає перевищення в один мілізіверт, то, зрозуміло, ризик, з точки зору сучасних знань, він невисокий.

Ми говорили з директором Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України Валерієм Кашпаровим.